Яна Шестерова

У ШИЮ НІХТО НЕ ЖЕНЕ...

Як відомо, з першого січня цього року процедура державної реєстрації прав на нерухоме майно стала простішою і зручнішою для власників. Вона проводиться державними реєстраторами та нотаріусами. Першими – в тому випадку, коли право власності (чи користування) на будинки та землю оформляється вперше.
Реєстраційна служба Іванківського управління юстиції теж працює з початку року за новими правилами. Щоправда, у січні-лютому її співробітники приймали заяви тільки від власників житлових будинків. А от реєструвати право власності на земельні ділянки – через причини немісцевого рівня – розпочали лише у березні.
І ось саме тоді в реєстраційній службі з’явились чималі черги. Адже в минулі роки, коли правила оформлення приватної власності на нерухоме майно змінювались не раз, а земельна служба, зокрема, теж не раз реорганізовувалась, сотні людей не могли роками довести справу приватизації до логічного кінця й отримати державний акт на право власності на земельну ділянку.
У цьому році управління Держземагенства в Іванківському районі теж запрацювало за новими правилами, вводячи без затримок (якщо з документами все в порядку) дані про земельну ділянку в Національну кадастрову систему і видаючи відповідний витяг для подальшої реєстрації землі в управлінні юстиції. Саме тут новоспеченим власникам через два тижні після написання необхідної заяви видають свідоцтво про право власності на нерухоме майно (державні акти – в минулому – є дійсними при наявності в них кадастрового номера земельної ділянки).
Як розповів начальник реєстраційної служби Іванківського районного управління юстиції Андрій Гніденко, через систему Держреєстру речових прав на нерухоме майно вже пройшло близько шестисот справ з Іванківського (більшість) та Поліського районів. Щодень державним реєстраторам доводиться приймати до тридцяти осіб. Їх було б ще більше, якби тут не запровадили попередній запис громадян, аби вони не простоювали днями в чергах і не створювали конфліктні ситуації.
Здавалось би, чому товктися під дверими держреєстратора, коли на руках вже є всі необхідні документи? Ніхто ж у шию, образно кажучи, не жене й останній крок до оформлення права власності на нерухоме майно можна здійснити при нагоді та коли вляжеться ажіотаж... Однак потрібно не забувати, що українці вже не раз і не два “обпікались” на змінах правил гри й отримували «іншу команду» ще до того, як встигали виконати першу… (Згадаємо хоча б виплату в Ощадбанку “юліної” тисячі, яка за кілька років стала “вітіною” й “усохла” за купівельною спроможністю майже удвічі, або оформлення тих же держактів на землю, яке багатьом і “в копієчку влетіло”, і забрало масу часу та нервів). Тому люди й поспішають зробити все й відразу, аби знову не залишитись у розбитого корита...

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

Яна Шестерова

Зарплата – «у зоні ризику»

Збільшити надходження коштів до бюджету Пенсійного фонду України можливо. Необхідно лише легалізувати ринок праці й заробітної плати. Адже реальна заробітна плата – найважливіший розрахунковий показник, що свідчить про рівень добробуту населення та його купівельну спроможність. Водночас, зарплата «у конверті» позбавляє працівників соціального захисту, зменшує надход-ження і до місцевих бюджетів, і до Пенсійного фонду.
Всім відомі факти, коли громадяни отримують «копійки» або ж узагалі їхню роботу ховають «у тінь». Роботодавець часом погрожує: «Скільки віддам до Пенсійного – стільки ж недоплачу тобі – обирай сам». Або іще простіше: «Не влаштовують умови – скатеркою дорога…» І люди терплять, погоджуються, заспокоюючи себе: мовляв, до пенсії ще далеко, а сім’ю утримувати потрібно зараз.
Завдання Пенсійного фонду, щонайперше, – не власне легалізація заробітної плати, а агітація за неї та пропаганда з розрахунками в руках. Виводити ж порушників на чисту воду повинні інші органи. Щоправда, не без нашої допомоги. Отож разом й закликаємо до відповідальності тих, хто офіційно платить, скажімо, водієві або продавцеві, по 500 гривень на місяць. Хоча всі розуміють, що за такі кошти ніхто працювати не захоче. Скажу навіть більше: багато керівників і собі вказують у відомостях мізерні суми, а скільки отримують насправді – ретельно приховують…
Для виконання заходів щодо легалізації заробітної плати та зайнятості населення управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі співпрацює із прокуратурою та правоохоронними органами, Державною податковою службою, районною владою. Намагаємось спільними зусиллями виявляти тих, хто порушує умови оплати праці і законодавство про працю.
Зокрема, при районній державній адміністрації працює постійно діюча група з питань легалізації заробітної плати та зайнятості населення. За поданням нашого управління, в 2012 році на засіданнях робочої групи заслухано керівників 33 суб'єктів господарювання. Крім того, нашими спеціалістами, спільно з контролюючими органами, проведено 42 перевірки додержання законодавства про оплату праці. Виявлено 39 працівників, які працювали без оформлення трудових угод. В результаті з усіма ними оформлені трудові угоди відповідно до чинного законодавства.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

Яна Шестерова

НА БАЗІ ВРЕР ДАІ СТВОРЮЮТЬСЯ ЦЕНТРИ НАДАННЯ ПОСЛУГ

Щоб поліпшити організацію роботи та умови обслуговування населення, на базі ВРЕР ДАІ створюються Центри надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів.
Ця державна структура виконуватиме чимало функцій – колишніх і нових. Співробітники Центрів здійснюватимуть державну реєстрацію (перереєстрацію) та облік транспортних засобів усіх типів; прийматимуть державні іспити на право керування транспортними засобами всіх категорій; видаватимуть посвідчення водія; створюватимуть та вестимуть реєстр підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери; забезпечуватимуть організацію, контроль та облік суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які здійснюють діяльність з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів. А також здійснюватимуть контроль за відповідністю конструкції установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також ведення їх обліку.
До обов’язків новостворених Центрів входитиме реєстрація (перереєстрація), облік транспортних засобів підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та фізичних осіб – власників транспортних засобів з видачею свідоцтв про реєстрацію, технічних паспортів, тимчасових реєстраційних талонів та державних номерних знаків на транспортні засоби.
Під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування їх у цілому, проводитиметься їх огляд (крім випадків перереєстрації транспортних засобів у зв'язку зі зміною місця проживання власника та у разі відновлення втрачених або зіпсованих документів) з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними у поданих власником для реєстрації документах.
Також Центри здійснюватимуть перевірки за Єдиним державним реєстром Державтоінспекції та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби.
Прийом фізичних та юридичних осіб для здійснення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, приймання державних іспитів для отримання права керування транспортними засобами та видачі посвідчень водія працівники Центру здійснюватимуть з вівторка по суботу.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

Яна Шестерова

«И ВНОВЬ ПРОДОЛЖАЕТСЯ БОЙ…»

У суботу, 30 березня, в актовому залі ДШМ ім. Марії Примаченко зібралось більше ста членів Розважівського мисливсько-рибальського господарства Київського обласного МРВО Українського товариства мисливців та рибалок. До них приєдналися голова Іванківської райдержадміністрації Олександр Леляк та заступник голови обласної УТМР Павло Миколайчук. Вирішували наболіле: як повернути РМРГ у користування громади місцевих любителів полювання?
Ліси у нас – державні, а мисливські господарства на їх території – приватні. В усякому разі, в нашому районі – переважна їх більшість. За винятком одного – Розважівського МРГ. Ця громадська організація була єдиною, на території якої (а це – більше сорока тисяч гектарів лісових угідь) мисливці району досі почували себе спокійно (зрозуміло, в рамках існуючих правил полювання). Адже не секрет, що всі інші ліси – частково огороджені, частково – пильно охороняються приватними єгерями столичних (і не тільки) бізнесменів та високопосадовців (тобто, «нашим» туди – зась).
Але з першого березня цього року Розважівське МРГ фактично існує лише на папері, оскільки завершився термін дії (15 років) договору про користування мисливськими угіддями.
Якщо бути точним, він закінчився ще 5 серпня минулого року. Проте після активної боротьби за власні права, звернень до відповідальних чиновників вищого рангу (торік «Трибуна праці» публікувала це звернення), «утеемерівцям» вдалося добитися першої невеликої перемоги: сесія Київської облради пролонгувала дозвіл на користування мисливськими угіддями до згаданої дати.
Здавалось би, цього часу було досить, аби дозбирати всі необхідні документи, дозволи та підписи під ними. Проте не все виявилось так просто...
На сьогоднішній день не існує чіткої, прозорої й законодавчо утвердженої процедури продовження терміну користування мисливськими угіддями. Тому кожен чиновник, через якого так чи інакше проходить зібраний пакет документів, може, кажучи по-простому, до будь-чого «придертися» або як завгодно довго тягнути з підписом. Особливо, коли в цих же угіддях зацікавлені інші особи…
Знаючи всі ці підводні течії, керівництво Розважівського МРГ збирати документи розпочало ще в …квітні 2011 року. З деяких інстанцій вони повертались по два-три рази з новими вимогами. Їх виконували й доопрацьовували документи. Іванківська райдерж-адміністрація та райрада всіляко підтримували місцевих мисливців і рибалок. Обіцяли зробити все від них залежне й губернатор області Анатолій Присяжнюк, і голова Київоблради Олександр Качний. Саме сесія обласної ради є останньою інстанцією, яка дає дозвіл на продовження терміну користування мисливськими угіддями. Але тільки після всіх зібраних погоджень та підписів.
Проте в 2013 році до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» внесли зміни, за якими погоджувати цілий пакет документів потрібно ще й у Державному агентстві лісових ресурсів України (керівник Віктор Сівець). Там він і «застряг»… Поки суть та діло, десять тисяч гектарів УТМР вже “відкусило” таке собі ТОВ «Ю2». Є бажаючі й на інший шматок мисливських угідь.
Не дивно, що місцеві мисливці обурились і так просто здаватись не збираються. Воювати так воювати, кажуть. На даний момент вони проголосували на зборах за звернення (його текст наведено нижче), яке буде надіслано в усі можливі інстанції – від Президента та Прем’єр-міністра України до Генеральної прокуратури й голів усіх парламентських фракцій політичних партій у Верховній Раді. Ще одне звернення народний депутат України Ярослав Москаленко обіцяв особисто передати в руки голові Держагенства лісових ресурсів В.Сівцю…. А Олександр Сталіноленович Качний запевнив: як тільки останній підпис буде поставлено, це питання винесуть на найближчу сесію облради і тоді вже, мовляв, ніщо не завадить його позитивному вирішенню.
Як буде насправді – стане зрозуміло вже найближчим часом. Бо хоч члени Розважівського МРГ й сподіваються на краще, але готові до різного розвитку подій: віддавати єдине мисливське господарство в районі, яке можна вважати громадським, ніхто з любителів полювання (а це не просто хобі, а, скоріше, спосіб мислення) не збирається.

P.S. Як часто буває, відвоювання бажаного (якщо воно дійсно буде відвойовано) – це тільки половина справи. Існуючі нові умови ведення мисливських господарств (утримання районного та вищестоячих органів УТМР, зарплата офіційно оформленим єгерям, витрати на підгодівлю диких тварин, таксацію та інші обов’язкові заходи) потребують суттєвих капіталовкладень. Торік Розважівське МРГ зібрало 180 тис. грн. членських внесків. Такої суми недостатньо, щоб покрити необхідні витрати в цьому році. Тому перед мисливцями, яких в нашому районі налічується майже чотириста, стоїть серйозний вибір: або збільшувати розмір членських внесків, не оминаючи численних пільговиків (наприклад, інвалідів Чорнобиля), або йти на «поклон» до багатших любителів полювання і укладати з ними угоду про спільне користування мисливськими угіддями. Щоправда, в такому випадку нічого було, як висловлюються в народі, й город городить, а відразу треба було віддати все заможним та спроможним...Тому, як тільки (і якщо) Розважівське МРГ відновить свої права, його членам доведеться змінити і ставлення, і підходи до фінансування діяльності своєї громадської організації. 

ЗВЕРНЕННЯ

до Президента України В.Ф. Януковича щодо проблемних питань надання в користування мисливських угідь

Розважівське мисливсько-рибальське господарство (МРГ) до 1997 року мало загальну площу мисливських угідь біля 90 тис. га. Після першого перезакріплення рішенням Київської обласної ради від 05.08.1997 № 102-09-XXII «Про закріплення мисливських угідь на території Київської області» загальна площа мисливських угідь Розважівського МРГ була незаконно урізана до 43,7 тис. га. Реш-та території відійшла Товариству з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване мисливське господарство «Полісся».
Протягом останніх п'ятнадцяти років у користуванні Розважівського МРГ Київського обласного МРВО Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР) мисливські угіддя на території Іванківського району Київської області перебували у цих межах. За цей час порушень ведення мисливського господарства не допускалось, здійснювалися заходи щодо поліпшення Державного мисливського фонду, розвитку інфраструктури тощо. Розважівське МРГ набуло великий практичний досвід ведення мисливського господарства, має у своїх лавах досвідчених мисливствознавців та єгерів, достатню матеріально-технічну базу для охорони угідь та відтворення мисливських тварин, створену за кошти членських внесків рядових мисливців. Щорічно Розважівське МРГ на охорону та відтворення мисливських тварин вкладало більше 100 тис. грн. (витрати на 1 тис. га мисливських угідь складають понад 2, 5 тис. грн.).
Відповідно до рішення Київської обласної ради шостого скликання від 04.09.2012 № 432-22-VI, термін користування угіддями закінчився 01.03.2013.
Звертаємо Вашу увагу на те, що майже 45 тис. га мисливських угідь фактично стали безгосподарними, не забезпечується їх охорона від браконьєрів, не проводяться біотехнічні заходи по відтворенню мисливської фауни тощо. Розважівське МРГ, не маючи фінансової можливості утримувати належний штат, вимушене звільняти більшість єгерів, оскільки не має угідь та, відповідно, не може вести мисливське господарство.
Відповідно до ч. 4 ст.22 Закону України 'Про мисливське господарство та полювання', переважне право на користування мисливськими угіддями мають користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування ними.
Головою Розважівського МРГ Сивогорлим О.І. отримані погодження всіх сільських громад Іванківського району на продов-ження терміну користування мисливськими угіддями в тих же межах (45 тис. га). Окрім цього, надали погодження щодо користування мисливськими угіддями Іванківська райдержадміністрація, Іванківська райрада, Іванківська селищна рада, Київська обласна державна організація «Київагроліс», ДП «Іванківське лісове господарство» та користувачі земельних ділянок.
Зібраний пакет документів направлено до Державного агентства лісових ресурсів України на опрацювання і підготовку для подання на погодження терміну користування мисливськими угіддями в Київську обласну раду. Без поважних на те причин, шукаючи зачіпки та зволікаючи з погодженням, Держагентство лісових ресурсів досі не затвердило та не передало наші документи до Київоблради.
Навколо цього питання створена атмосфера затягування. А деякі керівники органів державного управління Київщини створюють певні умови, аби не надавати Розважівському МРГ мисливські угіддя у користування на території Іванківського району.
У той же час, непрозоро, без широкого обговорення з місцевою громадою, рішенням від 28.02.2013 Київської облради надано у користування терміном на 20 років мисливські угіддя площею 9,8 тис. га для ведення мисливського господарства в межах Іванківського району Товариству з обмеженою відповідальністю «Ю2».
Окрім цього, незаконно відчужені мисливські угіддя Леонівського мисливського господарства Київської міської організації УТМР площею 24,1 тис. га на користь мисливського клубу «Кречет».
Вищеперелічені мисливські господарства, по суті своїй, є приватними структурами, які через підставних осіб підпорядковані першому заступнику голови Київської облради Павлову Ю.А., який відповідає за перерозподіл мисливських угідь. З огляду на вищесказане, існує реальна загроза, що решта угідь Розважівського МРГ можуть бути передані в приватні руки та будуть використані в якихось корисливих цілях, проти інтересів громади. Доступ на територію цих угідь не тільки для мисливців, а й для місцевого населення буде заборонений, що створить додаткову соціально напружену ситуацію в Іванківському районі.
Ми переконані, що мисливські угіддя потрібно передати в користування громадським об'єднанням мисливців, бо така форма вже випробувана і найбільш прийнятна.
На підставі вищенаведеного та враховуючи положення доручення голови Київської облдержадміністраці від 23.10.2012 р., переконливо просимо Вас прискорити розгляд щодо позитивного вирішення питання та надати у користування мисливські угіддя Розважівському МРГ, що дасть змогу зберегти мисливську галузь та державний мисливський фонд району, а місцеві мисливці й надалі матимуть змогу за власні кошти утримувати мисливські угіддя та проводити спортивне полювання.
Крім того, просимо Вашого втручання і сприяння у вирішення питання щодо вилучення з користування ТОВ «Ю2» та мисливського клубу «Кречет» мисливських угідь на території Іванківського району, які надані у користування цих юридичних осіб протиправно, з подальшою передачею цих угідь Розважівському МРГ.
У разі невиконання законних вимог щодо перезакріплення мисливських угідь на території Іванківського району за громадською організацією УТМР, мисливці району, кількість яких є значною, готові відстоювати права Товариства шляхом проведення акцій протесту як на місцевому, так і на загальнодержавному рівні.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

Яна Шестерова

Взаємодопомога дорожча за гроші

25 березня Іванківський центр зайнятості звернувся до безробітних, що перебувають на обліку, з проханням допомогти в роботах зі снігоочищення та надати допомогу незахищеним громадянам, для яких снігопади стали справжнім лихом. До роботи було залучено 58 безробітних осіб, з них 15 – жителі Поліського району. Безробітні відгукнулись на прохання центру зайнятості і активно включились в роботу з снігоочищення вулиць сіл та селища, зупинок громадського транспорту, територій біля шкіл, дитячих садків, адміністративних приміщень сільських рад, відділень зв’язку, фельдшерсько-акушерських пунктів, церков, кладовищ тощо.
Основна робота розгорнулася по звільненню від снігових заметів присадибних ділянок, де мешкають ветерани Великої Вітчизняної війни, інваліди І групи, особи похилого віку, престарілі особи, які не здатні самостійно пересуватися, дошкільних навчальних закладів, тротуарів, підходів до державних та комунальних установ.
Наприклад, сільський голова М.О. Рудніченко оперативно визначив обсяг робіт та організував роботу на території Горностайпільської сільради. Безробітні розчистили тут сніг біля пошти, сільської ради, церкви, відділення Ощадбанку. Також швидко організовували прибирання сільські голови Кухарської, Шпилівської, Блідчанської, Обуховицької та інших сільських рад.
На території Іванківської селищної ради активно попрацювали безробітні Є.М. Дубас, А.Б. Закусило, Ю.В. Костюченко, В.М. Затулюк, О.А. Соколовський, О.А. Кудрицький, В.В. Пархоменко, А.П. Білошицький та ін.
Пенсіонери та престарілі люди висловлюють їм щиру вдячність за допомогу. Негода ще раз підтвердила, що не все вимірюється грошима, що доброта, щирість, чуйність, взаємодопомога дорожчі за гроші!
Роботи по наданню допомоги зі снігоочищення тривають. До них залучається все більша кількість безробітних.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

Яна Шестерова

ЯК “ПРИПЕКЛО” – СТАВ ПОТРІБЕН...

За три дні снігових хуртовин, коли доставка продуктів харчування з Києва майже призупинилась, Іванківський хлібозавод збільшив випікання хлібобулочних виробів удвічі. Але, як тільки розпогодилось, більшість підприємців знову кинулись замовляти столичну випічку. А місцеве підприємство, до якого власники магазинів прибігли, коли “припекло”, знову залишилось наодинці з власними проблемами...
Як розповіла директор хлібозаводу В.М. Лещенко, замість 1,5-1,7 т хлібобулочних виробів, що випікається тут за добу, минулі суботу, неділю й понеділок їх виробництво було збільшено до трьох тонн. Якби підприємство працювало так постійно, воно мало б набагато менше фінансових проблем, аніж нині. Проте готовність працівників підтримувати потужність не тільки на такому, а й вищому рівні, тоне в нерівній конкурентній боротьбі зі столичними хлібокомбінатами та розбивається об небажання багатьох підприємців і споживачів підтримати місцевого товаровиробника.
Однак у згадані дні, через відсутність завозу з Києва, хліб та випічку брали навіть ті магазини, які раніше й дорогу забули до Іванківського хлібозаводу. Загалом попит на хлібобулочні вироби іванківського виробництва збільшився практично в усіх торговельних точках району, оскільки зіграв свою роль і психологічний фактор: багато покупців набирали товар “із запасом” “про всяк випадок”. У результаті, в багатьох сільських, та й райцентрівських, магазинах хліб зникав швидше, аніж раніше, незважаючи на те, що експедитори хлібозаводу через замети та хуртовини з усіх сил добирались до населених пунктів, а в Іванкові до розвезення продукції адміністрація підприємства долучила і свій легковик “Ланос”.
Заради справедливості потрібно сказати, що в деяких магазинах селища (наприклад, “Здвижі”, супермаркеті та ін.) хлібобулочні вироби можна було купити і увечері. Однак в тих селах, де хліб завозять, в основному, “приватники”, з ним виникли перебої, бо в таку негоду підприємці не ризикнули виїжджати далеко...
Звідси очевидний висновок: якщо приватний бізнес може забезпечувати споживачів товаром лише за добрих погодніх умов, то, може, віддати цю справу в більш надійні руки? На жаль, в дійсності – не все так просто. Ринкові відносини диктують свої умови, що дуже далекі від чиїхось емоцій чи побажань.
Ось під час надзвичайної ситуації ми отримали, здавалось би, конкретний і зрозумілий урок: місцевий хлібозавод у жодному разі не можна доводити до банкрутства (а сьогодні через вузький ринок збуту підприємству виживати все важче й важче), бо в разі чого-небудь (сніг, ожеледиця, повінь тощо) район просто залишиться без хліба. А щоб цього не сталось, більш глобальніше повинні мислити не тільки підприємці, які торгують хлібобулочними виробами, а й споживачі. Сьогодні вони запитують у магазинах, здебільшого, “київський хліб” (хоча хто знає – місцевий товаровиробник має не гірший асортимент цієї продукції), а завтра можуть не отримати ніякого. Бо коли “припече” – бігти вже буде нікуди...

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

Яна Шестерова

РОЗГЛЯД ЗВЕРНЕНЬ – СВОЄЧАСНИЙ І ЯКІСНИЙ

Про підсумки розгляду звернень громадян, що надійшли до Іванківської райдержадміністрації протягом 2012 року


Протягом 2012 року до райдержадміністрації надійшло від громадян 1079 письмових звернень, у 2011 році – 1078 листів.
Серед загальної кількості письмових звернень 128 надійшло через органи вищого рівня – Секретаріат Президента України, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Київську обл-держадміністрацію. В тому числі опрацьовано 8 звернень, з якими мешканці району звернулися до першого заступника голови облдержадміністрації (сьогодні – народного депутата) Я.М. Москаленка під час виїзного прийому, та 73 запити від жителів району, які надійшли на телефонну урядову “гарячу лінію”. У зверненнях до вищестоящих органів влади громадяни найчастіше порушували питання соціального забезпечення, оплати праці, роботи комунального господарства та приміського транспорту. За відповідний період позаминулого року через органи вищого рівня надійшло 64 листи.
На особистому прийомі у голови адміністрації протягом 2012 року побувало 248 громадян, що на 24 особи більше, ніж позаторік. Після таких звернень, за дорученням керівника району влаштовано до будинку-інтернату учасника Великої Вітчизняної війни Дзядевича І.І., безкоштовно підключено електроенергію до будинку дитини-сироти Іваненка Д.О., побудовано пандус до квартири інваліда І групи Лагутенко Н.Л., надано транспорт Суботіній В.Л. для представлення власних виробів на виставці у м. Київ, проведено воду до будинку багатодітної родини Мушенок О.Ф. та евакуйованій із зони відчуження Кухарчук Є.М., надано додаткову житлову площу учаснику бойових дій Тимченку Б.С., забезпечено дровами пенсіонерку Орлову В.М.
Інвалідів ВВв, жінок, яким присвоєно почесне звання «Мати-героїня», голова райдержадміністрації приймає особисто.
89 звернень були колективними – від 1605 осіб. Протягом 2011 року зареєстровано 41 колективне звернення від 835 осіб.
Як показує аналіз заяв, які надійшли до адміністрації протягом січня - грудня минулого року, найбільш проблемними залишаються питання аграрної політики та земельних відносин. Вони порушувалися 582 рази (позаминулого року – 761).
На другому місці за кількістю звернень – питання соціального захисту, які порушувалися 261 раз. В основному, це прохання надати матеріальну допомогу, що вирішені позитивно. Так у минулому році із районного бюджету по програмі 'Турбота' матеріальну допомогу відповідно до поданих заяв отримали 159 громадян на суму 139900 гривень. В першу чергу кошти виділялися інвалідам, багатодітним сім'ям, одиноким матерям та іншим соціально-незахищеним громадянам, які потребують допомоги.
Також вагоме місце у зверненнях громадян займають питання комунального і шляхового господарства. У 2012 році вони порушувалися 141 раз (у 2011 році – 82). Щодо питань транспорту та зв'язку, то кількість звернень за 2012 рік, в порівнянні з 2011 роком, збільшилася на 13 і становить 33. Питання праці та заробітної плати порушувалися 27 раз, 127 питань стосувались житлової політики (позаторік – 87).
Найбільше звернень – 421 – надійшло від жителів Іванківської селищної ради, 352 – інших регіонів та сільських рад: Оливської – 43, Феневицької, Ладижицької – по 32, Кухарської – 31, Обуховицької – 27, найменше – Кропивнянської – одне звернення.
Відповідно до графіків відбулося 39 виїзних прийомів громадян головою райдержадміністрації та його заступниками, на яких порушено 69 питань. Найбільш актуальні – землекористування, газифікація, водозабезпечення населених пунктів, ремонт доріг, шкіл, виготовлення державних актів на право приватної власності на земельні ділянки, забезпечення населення сіл району скрапленим газом, відновлення електропостачання. Більшість питань, порушених громадянами, вирішувались на місці, або по них давались відповідні роз'яснення.
13.01.2012 р. жителів району приймав на той час перший заступник голови Київської облдержадміністрації Я.М. Москаленко. На прийомі побували жителі району та керівники відділів райдержадміністрації, які говорили про необхідність придбання шкільних автобусів, покращення матеріально-спортивної бази Іванківської ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів, збільшення фінансування медичної галузі району та забезпечення житлом лікарів.
У 2012 році на 'прямому телефонному зв'язку', відповідно до затвердженого графіка, з населенням району спілкувалися голова адміністрації Леляк О.І., заступники голови Глитень І.О. та Котельников О.О., головний лікар Іванківської ЦРЛ Кадун О.М., начальник управління праці та соціального захисту населення РДА Терещенко Н.В., начальник управління Пенсійного Фонду України в Іванківському районі Білохвост Л.І., начальник відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Іванківської райдержадміністрації Бігарь М.С., виконуюча обов’язки начальника відділу освіти Дегтяр В.В., начальник відділу економіки райдержадміністрації Купріянович Н.Ф., начальник управління Держкомзему в Іванківському районі Кондратенко В.І.
Відповідно до затверджених головою райдержадміністрації графіків про роботу зі зверненнями громадян перед головою райдержадміністрації звітували: начальник управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, Ладижицький, Макарівський, Димарський, Страхоліський, Горностайпільський, Блідчанський, Шпилівський, Феневицький, Термахівський, Сидоровицький, Розважівський, Пісківський, Оранський, Оливський сільські та Іванківський селищний голови.
У відділі контролю, правового забезпечення та звернень громадян райдержадміністрації ведеться реєстрація термінових звернень, які надходять у телефонному режимі. Торік їх надійшло 62. Всі вони розглянуті відповідно до чинного законодавства. На сьогодні на контролі залишається 4 звернення, виконання яких потребує коштів та часу.
Робота зі зверненнями громадян спрямована на забезпечення якісного і своєчасного їх розгляду, належної організації особистого прийому та удосконалення форм і методів цієї роботи.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

Яна Шестерова

Аномальний снігопад завдав Україні збитків на десятки мільйонів гривень

Про це заявив віце-прем'єр-міністр Олександр Вілкул перед засіданням уряду.

'Обсяг збитків буде озвучено за підсумками аналізу, який можна буде зробити після закінчення ліквідації наслідків. Цифри будуть меншими - максимум десятки мільйонів гривень', - сказав Вілкул.

Він також зазначив, що на сьогоднішній день в Україні забезпечено проїзд до всіх населених пунктів, а зі знеструмлених населених пунктів без світла залишаються тільки 10. 'На сьогодні з 1103 населених пунктів, проїзд відкритий скрізь і немає населених пунктів, де закрито проїзд. Із 1207 населених пунктів, які були знеструмлені, залишилися тільки 10 - туди ми мобілізували і перевели бригади енергетиків з сусідніх областей. До кінця дня проблеми будуть усунені', - сказав віце-прем'єр.

Говорячи про загрозу повені, Вілкул повідомив, що штаб з ліквідації надзвичайної ситуації щогодини проводить моніторинг рівня води в річках для прийняття рішень з уникнення паводків та підтоплень населених пунктів.

Занесені снігом. Транспортний колапс у Києві 22-23 березня


'Зараз працює штаб з ліквідації надзвичайної ситуації. У п'ятницю я проведу чергове засідання штабу на Волині. Встановлено постійний моніторинг: щогодини отримуємо інформацію про рівень води в річках. Всі служби роблять все для ефективного пропуску паводку. Ситуація аномальна і нестандартна', - зазначив віце-прем'єр.

При цьому він уточнив, що українські водосховища мають достатній резерв для прийому паводкової води. 'І завдання уряду цей резерв ефективно використовувати', - додав Вілкул.

Як повідомлялося, 22-24 березня Україною прокотився циклон, що накрив 13 областей країни, включаючи столицю - Київ. З 20 березня спеціальні служби з ліквідації наслідків стихії працюють у цілодобовому режимі.

Нагадаємо, екс-голова МНС, народний депутат Віктор Балога заявив, що влада отримала інформацію про насування снігопаді за 10 днів, але сподівалася, що пронесе.

Оригинал статьи http://ua.korrespond...

Яна Шестерова

Виплата чорнобильських компенсацій. Що робити?

«Трибуна праці» вже розповідала про перший прийом громадян, який провів в Іванкові народний депутат України по нашому мажоритарному округу Я.М. Москаленко, та проблеми, з якими приходили до нього наші земляки. Серед запитань, поставлених Ярославу Миколайовичу, було й таке: допомогти людям отримати кошти за рішеннями судів. Депутат обіцяв підтримку. І ось від нього надійшло роз’яснення, як діяти нині в такому випадку. Пропонуємо його вашій увазі.
Весна не поспішає приходити до України. Сніг, мінусові температури, як кажуть синоптики, будуть з нами до кінця березня. Однак, якщо на вулиці холодно, то у мене на зустрічах із виборцями навпаки – Африка!.. Одна із тем, через яку в людей уривається терпець – виплата «чорнобильських». Найбільше невдоволення у тих громадян, які мають на руках позитивні рішення суду. Втім, «віз і нині там». Хоча чимало громадян досі не ознайомлені з новою процедурою.
Із початку цього року вже діє Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який зобов’язує виплачувати борги держави, зокрема – за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень судів.
Тож що робити «чорнобильцям»? Вищезгаданий закон, а також Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.11 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», дає одну хорошу можливість.
Маєте позитивне судове рішення? Ви можете самостійно, в індивідуальному порядку звернутись до місцевого підрозділу Держказначейства із заявою про безспірне списання коштів з рахунків місцевих бюджетів. (Статистика тут така: станом на лютий місяць у Київській області таких заяв – 267 на суму 1,5 млн.грн.).
А тепер детальніше про ваші кроки. Якщо суд ухвалив рішення на вашу користь, то берете папку з необхідними документами – і прямісінько до територіального органу Казначейської служби України.
З собою слід мати: заяву про виконання рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який слід перерахувати кошти, або дані для перерахування коштів у готівковій формі через банки чи підприємства поштового зв’язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (при подачі заяви про виконання рішень судів, що стосуються чорнобильських виплат, зазначений документ не подається).
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходження бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
Увага! У вас є рік, щоб пред'явити судове рішення Держказначейству. Якщо не встигли – потрібно знову звертатися до суду, щоб поновити строки. Тому не баріться і не лишайте все на останній день!
У разі, якщо ви подали не всі документи, територіальне відділення Державної казначейської служби України протягом 5 днів з дня надходження заяви має вас повідомити про це. Але донести все необхідне потрібно впродовж місяця – інакше Держказначейство поверне вам всі документи.
Таким чином, після того, як всі необхідні документи ви подали, Держказначейство має перерахувати вам кошти упродовж трьох місяців. Але тут є важливий нюанс : це у тому разі, якщо є кошти на його рахунках… У разі, якщо територіальним відділенням Державної казначейської служби України протягом трьох місяців не було перераховано кошти за рішенням суду про стягнення коштів, вам виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення рішення суду.
Тепер до коштів. Тут ми впираємося у «стіну». Не будемо лукавити: поки у державних програмах, що відповідають за «соціалку», не передбачені виплати за судовими рішеннями. І, на жаль, борги зростають… В одній лише Київській області «чорнобильцям» винні вже 120 млн.грн. (на початок нинішнього року).
Є й одна тимчасова перепона: Держбюджет-2013. На даний момент він не передбачає грошей на виконання закону щодо виконання судових рішень. Думаю, найближчим часом основ-ний кошторис на цей рік зазнає змін. Принаймні, зі свого боку я вже готую відповідне звернення до Прем’єр-міністра України, а колегам-депутатам у Верховній Раді запропоную внести відповідні поправки до Бюджету-2013 для фінансової можливості здійснення «чорнобильських» виплат за судовими рішеннями.
Також я направлю низку депутатських звернень до органів виконавчої влади по даній проблематиці.
Буду повідомляти про прогрес у цій справі.

Ярослав МОСКАЛЕНКО, народний депутат України.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

Яна Шестерова

У березні 2010 у Сидоровичах встановлена була меморіальна дошка про пам'ять Іцхака Рабина. У церемонії, що відбулася з цієї нагоди, взяв участь його онук Юваль Рабин. А в червні 2011 відкрита меморіальна плита на честь сім'ї Рабина перед входом до сільського будинку культури, який теж отримав ім'я Іцхака Рабина. На меморіальній плиті зображені барельєфи Нехемії Рабічева і двох його дітей - Іцхака і Рахелі.

Примітка: Нехемія Рабічов (*1886, Сидоровичі — 1971) — батько глави уряду Ізраїлю Іцхака Рабина.